Володимир Бец (1834-1894) – всесвітньо відомий нейробіолог, анатом і гістолог, професор Київського Університету святого Володимира (нині – Національний університет імені Тараса Шевченка). Найбільшу славу вченому принесло відкриття гігантських пірамідальних нейронів первинної моторної кори головного мозку, які згодом були названі клітинами Беца в честь найвидатнішого українського нейрофізіолога.Володимир Бец народився 26 квітня 1834 року в селі Татарівщина (неподалік містечка Остер) у Чернігівській губернії (в той час Україна була складовою Російської імперії). Він походив із української дворянської сім'ї, у якій дотримувалися демократичних поглядів. Середню освіту Володимир здобував спочатку у Ніжинській, згодом – у 2-й Київській гімназії.
Після її закінчення в 1853 році Володимир Бец вступив на медичний факультет Університету Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1860 році В. Бец отримав диплом лікаря і був призначений помічником прозектора кафедри анатомії. За значні успіхи під час навчання в університеті талановитого випускника було відряджено стажуватися до Відня. Закордонне відрядження Беца тривало з травня 1861 по вересень 1862 року. Український вчений мав можливість вчитися і відвідувавати лекції професорів Брюкке, Бунзена, Кьоллікера, Гельмгольца, Кірхгофа та інших видатних вчених того часу.Після повернення в Україну Володимир Бец в 1863 р отримав ступінь доктора наук, захистивши дисертацію про механізм кровообігу в печінці. З 1864 по 1867 року вчений читав лекції з анатомії і гістології в Київському університеті, де в 1868 році отримав звання екстраординарного професора, а в 1870 році став ординарним професором кафедри анатомії.
На початку 1860-х років, Володимир Бец почав все більше часу приділяти вивченню головного мозку.
Бец вважав, що гістологічні дослідження мозку можуть допомогти у пошуку пояснень виникнення і протікання різноманітних неврологічних захворювань. Таким чином, вчений підійшов до клінічної медицини з використанням науки: "Зусилля вчених і психіатрів варто націлити на те, щоб ретельніше дослідити центри в головному мозку і особливо, у фронтальній частині кори .... Це може пролити світло на причини раптового виникнення тимчасового паралічу мозкового походження; еклампсії вагітності; або епілептичних судом, істеричного сміху, і, нарешті, значною мірою пояснити появу часткової або повної афазії". Революційні методи гістологічної фіксації та фарбування нервових тканин, розроблені та запроваджені Володимиром Бецом у були результатом його величезних зусиль у покращенні гістологічної техніки і підвищенні ефективності використання новітніх можливостей мікроскопічного устаткування того часу. У німецькомовній статті «Die Untersuchungsmethode des Centralnerven-Systems des Menschen.» («Метод вивчення центральної нервової системи людини»), яка вийшла у німецькому журналі Archiv für Mikroskopische Anatomie, 1873 року, В. Бец підкреслює, що багато з відомих на той час методик були надзвичайно складними. Володимир Бец суттєво вдосконалив метод Реіля фіксації тканин мозку етанолом шляхом додавання ефіру і хлороформу, біхромату калію і йоду. В. Бец розробив окремі методи для фіксації кожної конкретної структури мозку. Методичні нововведення українського вченого дозволили йому отримувати надзвичайно тонкі та якісні зрізи головного мозку.
Зусиллями Володимира Беца були знайдені оригінальні технічні рішення мікротомування, зокрема, він винайшов систему, яка мінімізувала тертя і забезпечувала гладку порізку тканин. Лише дуже добре заполімеризовані препарати головного мозку дозволяли виготовляти великі і тонкі гістологічні зрізи. Для цих цілей Бец сконструював спеціальну гістологічну гільйотину, за допомогою якої вдавалося отримувати зрізи різних ділянок мозку відмінної якості. Препарати тканин головного мозку, виготовлені Володимиром Бецом, двічі були нагороджені медалями - на Всеросійській промисловій виставці 1870 року в Санкт-Петербурзі та у Відні на Всесвітній виставці в 1873 р У 1874 році Володимир Бец описав гігантські пірамідальні нейрони в первинної моторної кори, які згодом були названі клітини Беца. Саме це досягнення стало найвагомішим внеском українського вченого у світову нейронауку. Помер Володимир Бец 12 жовтня 1894 р. Похований великий вчений у Києві в мальовничому і затишному куточку Видубицького монастиря.
Джерела:
1. Kushchayev, Sergiy V., et al. "The discovery of the pyramidal neurons: Vladimir Betz and a new era of neuroscience." Brain 135.1 (2012): 285-300.
2. http://anatom.ua/memoria/betz/
3. http://www.nmu.edu.ua/eng/kaf7-1.php